Каталог статей

     Назва цих трьох гір, кажуть, походить від назви старовинного українського посуду - макітри. І справді, здалеку ці гори нагадують перевернуті догори дном макітри. А ще гори Макітри славляться тим, що на них росте сон - трава, рослина, яка занесена до Червоної книги.

 

 

    Із історією колишніх сіл, що тепер є лише вулицями, пов'язано багато легенд і переказів, про колишні назви вулиць говорять назви: Казміри, Пасічники, Бойки, Ступаки, Гамани. Хутір Гаї виник на місці невеликого гаю, тому і назва - Малі Гаї, а поряд село - Великі Гаї. Лісовики –в лісі. Бойки - жив багатий пан Бойко. Мав свій ліс. Казміри - тут, у гористій місцевості жив поляк по прізвищу Казмір. Мав він три сини. Хлопці були господарями, їх поважали. Від них пішла назва Казміри. Пасічники - назва пішла від прізвища Пасічник. Ступаки - назва також пішла від прізвища Ступак. Гамани - на цьому місці жив багатий пан з грішми, повними гаманцями. /Записано зі слів Ступака Антона/

    Ріжок-пан на своєму полі посадив ліс. Оскільки поле було форми рогу, то і ліс назвали ріжок.

    Недалеко від лісу поселились люди. Поступово вони стали вирубувати ліс і він набув форми рогу.

    Круглик - колись там росло небагато дерев. З насіння та коріння вони поступово розросталися і ліс став круглої форми. Шпановщина - біля лісу поселився один господар. У нього було багато черешень ранніх, які називали шпанками. Від цього і пішла назва лісу, який і по сьогодні називається Шпановщиною.

   Батьківщина - поле знаходилось під с. Батьків, пізніше його і віддали с. Батькову.

   Бинда - селянські земельні наділи, що були вузької і довгої форми, схожої на стрічку (бинду). Очевидно, пан так наділив селян землею.

   Волоки - на цьому полі дуже росло багато волошок, а старі люди на них казали волоки. Очевидно, що волоки лан – 16 га, на які ділились землі, відповідно до закону "Установи на волоки" 1557 року.

 

 

Зруби - ріс великий дубовий ліс понад 100 років. Ліс цей зрубали і поле називається зруби.

Зварицьке - поле належало пану Зваричу.

Кобані - колись був смерч, що на своєму шляху все змітав, крутив і вирив великий комб. Після цього пішов дощ, заливши водою комб. Від цього пішла назва Кобані.

Скороди - колись там був панський город, бо земля була найродючішою.

 

- літературно-музична імпреза «Живи в мені! Ти, спів святий Тараса» /клуб «Надвечір’я»/

- інформаційна година «Я вірю у велике майбуття і України й Української академії наук» /В.Вернадський/

 

 

    Клуб «Надвечір’я» - своєрідний символ, візитна картка Радивилівської центральної районної бібліотеки. Це справжній осередок творчості, натхнення, доброти. Адже основна мета його створення полягала в сприянні повноцінному дозвіллю пенсіонерів, одиноких людей, інвалідів, людей похилого віку. Його учасники – це активні небайдужі люди, які вміють зробити своє життя наповненим та цікавим, незалежно від віку.
    Кожне засідання клубу – це не просто концерт, підготовлений працівниками бібліотеки, а захід, в який вкладається часточка душі його учасників, організаторів і ведучих.
Вже стало традицією в клубі відзначати новорічно - різдвяні свята, День армії та флоту, свято учасників Великої Вітчизняної війни,   ветеранів збройних сил, всіх солдатів мирного та воєнного часу, жіноче свято. Улюбленими стали для надвечірянців Дні гумору, Дні Матері, Дні Перемоги, Дні людей похилого віку. Відмічаються на засіданнях і родинні свята: золоті, смарагдові, діамантові весілля, Дні іменинника тощо.
    Клуб "Надвечір’я” – це дійсно велика сім’я, в яку приходять і приїздять хороші гості: спільні засідання клубу "Надвечір’я” з клубом «Затишок» (діє при відділенні соціально-медичної реабілітації), з клубом "Вишиванка” с. Ситне, з клубом "Калинонька” с. Опарипси, клубом "Затишок ветерана” с. Сестрятин.
    Неодноразово клуб брав участь в проведенні різноманітних районних свят, фестивалях: «Надстирянська весна», «Барви життя», «Музейне подвір’я запрошує» тощо.
    А ще «Надвечір’я» розпочав свою, старанно підготовлену, концертну діяльність. Вже неодноразово учасники художньої самодіяльності клубу виступали з концертами: на сесіях міської ради, на фабриці «Маяк» з нагоди їхнього професійного свята, на ювілеї зразкового дитячого ансамблю сучасного танцю «Калейдоскоп», 50-ти річчя дитячої школи мистецтв, з нагоди Дня медичного працівника. Брали участь в концертах під час святкування дня села Лев’ятин, Опарипси, дня міста Ківерці Волинської обл., а ще надавали і надають концерти – вітання ювілярам – жителям міста з нагоди їх особистих свят.
    Сьогодні «Надвечір’я» є універсальним колективом. Головним його надбанням є згуртованість літніх людей з різних куточків міста, з різним творчим досвідом, кожен з яких поповнює скарбничку напрацювань клубу. Захоплення ж членів клубу найрізноманітніші. Є в ньому і рукодільниці, і куховарки, є справжні берегині української пісні, є і свої поети, декламатори, гумористи.
    Спілкування очищає розум і серце, а людину робить добрішою. Адже, спілкуючись між собою, люди забувають про побутові проблеми, життєві негаразди. Недарма девізом клубу обрані слова «Спілкуймось! Цікаво відпочиваймо, радіймо гармонії життя».
    2012 рік – ювілейний для клубу «Надвечір’я», адже йому виповнюється 20 років. Готуючись до цього свята, бібліотека планує випустити ювілейний відеофільм про становлення та сучасне життя клубу, підготовити збірку улюблених пісень, видати інформаційний бюлетень про цікавих людей клубу, книжкові закладки. А ще планується підготувати великий святковий концерт художньої самодіяльності клубу, з яким виступити перед жителями міста.
    Тож ласкаво запрошуємо всіх на святкування 20-ти річного ювілею клубу, яке буде відбуватися восени.

    Кожного року пам’ять повертає нас у той далекий 1944 й рік…, рік визволення України від німецько – фашистських загарбників.
17 липня в центрі культури і дозвілля м. Броди зібралися люди різних поколінь та різного віку, щоб разом відмітити День визволення Бродівщини.
    На захід був запрошений клуб «Надвечір’я», який підготував і провів для присутніх великий святковий концерт. Прозвучали пісні воєнного часу: «Священна війна», «В землянке», «Катюша», «Журавли», «Смуглянка», «А мати ходить на курган», «Перемога свята» та інші. Веселий настрій присутнім подарували жартівливі пісні: «Ой, ти гарний Семене», «Поженилися сини», «Покохала дідуся», «А в місяці січні» та інші.

 

Концерт залишив у присутніх хороші враження. Глядачі довго аплодували артистам, подарували « море» квітів і запросили їх на нові зустрічі.

 

     В Рівненській державній обласній бібліотеці відбулося офіційне оголошення результатів першого обласного фестивалю-конкурсу інноваційного бібліотечного досвіду «Бібліофест» та нагородження переможців. Ініціаторами проведення фестивалю були Рівненська державна обласна бібліотека, обласні бібліотеки для юнацтва та для дітей, обласне відділення Української бібліотечної асоціації, управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, обласна організація профспілки працівників культури. Конкурс, що не має аналогів в Україні, на Рівненщині проходив вперше і набув широкого резонансу серед бібліотечної громади краю.   В конкурсі взяла участь кожна п’ята бібліотека-філіал області, а також всі центральні районні бібліотеки.
    Мета «Бібліофест» - виявлення творчих ініціатив бібліотечних спеціалістів, ефективних форм бібліотечного досвіду для залучення читацьких груп в бібліотеку. На конкурс було надіслано 125 проектів: на обласному рівні представлено 18 досвідів, на районному (міському) – 24, на сільському – 83 роботи. Роботи оцінювались у 4-х номінаціях: «Активна аудиторія», «Молодіжна ініціатива», «З ІКТ на «Ти», «Професійний креатив».
    Переможці визначались за найбільшою кількістю набраних балів серед бібліотек-філіалів, центральних районних(міських) та серед обласних книгозбірень. Приємно, що в номінації «Активна аудиторія» завідувачка відділу обслуговування центральної районної бібліотеки Рукінова Лариса Володимирівна отримала максимум балів та посіла перше місце за творчий та новаторський підхід у роботі клубу «Надвечір’я».

 

    Всі учасники «Бібліофест» отримали сертифікати, а переможці - дипломи та цінні подарунки.

    Кожен народ свято береже пам′ять про своїх предків, величається ними перед всім світом, бо з них складається історичний авторитет нації. Ось і нещодавно в клубі «Надвечір’я» відбулась літературно – музична вітальня « У козаків немає дати смерті, живуть вони у думах і піснях», присвячена 520-ти річчю заснування українського козацтва.
    Ведуча заходу Лариса Рукінова розповіла про історію зародження могутньої сили – козаків, створення Запорізької Січі, ознайомила з звичаями, обрядами, символами гетьманської влади, символікою козацьких пісень.
    Розповідь перепліталась віршами та українськими піснями про козаків: «За світ стали козаченьки», «Один місяць сходить», «Їхав козак на війноньку», «Наливайте, браття», «Козак гуляє весілля», «Служив козак у війську», «Ми нащадки козацького роду», «Козацькому роду нема переводу» та ін.

 

    Захід справив на присутніх хороше враження, наповнив душі козацьким духом, запалив в серцях вогонь славних пращурів, а ще подарував хвилини насолоди від прослуховування улюблених пісень.