«Надвечір’я» - в назві цій ще й пора життєва,
Ніби в далі голубій золотиться нива.
Сонце промені палкі нам ще посилає.
Хай же довго в цім житті вечір нас чекає!
Із чим у більшості людей асоціюється старість? Із глядінням онуків, посиденьками та теревенями із сусідами на лавочці, а ще постійним скарженням на здоров’я. Безрадісна картина. Однак є ті, хто не хоче миритися із подібним шаблоном, хто щодня знаходить можливість залишатися активним, позитивним та креативним. Адже у пенсіонерів є одна, але дуже вагома перевага перед рештою суспільства – наявність великої кількості вільного часу.
Ось уже 25 років в Радивилівській бібліотеці працює клуб «Надвечір’я», який зібрав небайдужих талановитих людей, котрі цінують кожну мить свого унікального і неповторного життя, вміють радіти кожній прожитій хвилині, відкривають у собі нові грані, пізнають світ і отримують задоволення від тисячі дивних речей на світі, а ще своєю позитивною енергією, запальною піснею, дотепним гумором створюють хороший настрій не лише собі, але й оточуючим.
Для членів «Надвечір’я» слово «старість» просто не існує, адже вони її не відчувають. Надвечірянці мають панацею від тягаря прожитих років і готові подарувати її кожному, хто долучиться до їхньої дружньої компанії.
Історія нашого колективу почалася з 1992 року. Тоді, в колишніх вчителів Несесюк Устини Миколаївни та Малецької Катерини Казимирівни виникла ідея згуртувати в стінах бібліотеки місцеву інтелігенцію зрілого віку – колишніх учителів, медиків, працівників культури, державних службовців, ветеранів війни і праці – людей, які багато працювали у своєму житті, здобули шану і повагу, відкритих до чужого болю й готових поділитися своїм життєвим досвідом, думками й мріями. Планувалося збирати літніх людей на посиденьки, для спілкування, вшанування, але з часом помітили, що всі заходи починалися і закінчувалися піснею, причому одна пісня змінювала іншу.
Не довго думали й над назвою клубу. Підказкою стала відома й улюблена у 90-х роках українцями телевізійна передача «Надвечір’я», яку вела жінка з великою душеюТамара Щербатюк.
Головою клубу стала Катерина Казимирівна Малецька, яка 20 років очолювала цей прекрасний колектив. Її життя було до краю наповнене новими ідеями, добрими словами і цінними порадами. На превеликий жаль, Катерини Казимирівни, як і більше 30-ти її активних учасників уже немає в живих.
Періодично склад нашого колективу оновлювався, з'являлися нові талановиті люди, прослідковувалася тенденція до омолодження складу «Надвечір’я».
Хто ж ці люди, яким Всевишній послав неоціненний дар – голос – чистий, дзвінкий і сильний? Вони - турботливі мами та тати, бабусі та дідусі, вірні дружини та чоловіки. Вони - звичайнісінькі люди - пенсіонери, котрі серед напружених і не завжди безхмарних буднів знаходять час прийти до бібліотеки на репетиції, в будь-яку погоду, не дивлячись ні на що.
Жіночий склад ансамблю: Марія Олександрівна Іванюк, Галина Петрівна Бардецька, Ганна Григорівна Дудка, Катерина Миколаївна Романюк, Марія Петрівна Попович, Галина Петрівна Климчук, Віра Андріївна Шевчук, Галина Данилівна Клюй, Валентина Олександрівна Большакова. А ще Ганна Самсонівна Марчук . І хоч сьогодні вона по стану здоров’я не може відвідувати наш клуб, та ми її чекаємо з нетерпінням і зичимо міцного здоров’я.
Особливої поваги та вдячності заслуговує за свою копітку працю голова клубу та його музичний керівник Марія Володимирівна Федорович. Ця маленька жіночка постійно у творчому пошуку з підбору репертуару, наполегливо працює над підвищенням рівня виконавської майстерності, а ще пише неповторні пісні. Пані Марія знаходить до кожного підхід, намагається розкрити таланти та зробити звучання ансамблю злагодженим і неповторним.
Є ще в нашому клубі 7 чоловіків. Та ще й яких? Справжніх, добрих і щирих. Вони – окраса нашого жіночого товариства: Михайло Гнатович Цап’як, Петро Васильович Лисак, Іван Семенович Семенюк, Павло Миколайович Сотнічук, Іван Васильович Пастівничий, Павло Йосипович Кардаш, Василь Іванович Філіпчук.
Основне у житті надвечірянців – пісня. Вони несуть її людям і цим самим приносять душевне задоволення не лише собі, але й оточуючим.
Пісні викликають у слухачів сльози печалі або радості, тобто несуть у собі потужний емоційний заряд, закладений у їхньому змісті та майстерному виконанні.
Співаки живуть лише на ентузіазмі, відігріваючи душу піснями, гармонізуючи настрій та погоду в сім’ї та житті.
Напередодні 25-річного ювілею хочеться висловити слова щирої вдячності в минулому активним учасницям художньої самодіяльності клубу: Надії Володимирівна Пархоменко, Надії Антонівні Корсунюк, Ганні Адамівні Луц, Лідії Іванівні Козак, крім того: Марії Семенівні Юрчук, Валентині Володимирівні Похільченко, Галині Гаврилівні Мирній, Надії Іванівні Копцюх і всім нашим улюбленим глядачам, які завжди відгукуються на запрошення і під враженням від пісень віддячують виконавцям за натхненні виступи вигуками «Браво!», «Молодці!» та щирими оплесками.
Кожен відвідувач клубу „Надвечір’я” – це неповторна особистість, його історія. З самого початку й до сьогодні "Надвечір’я" сповідує повагу й щирість в спілкування з глядачами, зустрічі лише на радість, на спокій душі.
Клуб живе, діє, об’єднує людей, дає їм розраду, дарує чудові хвилини гарного настрою.
То ж запрошуємо всіх жителів та гостей міста на святковий концерт з нагоди 25-ти річного ювілею клубу «Надвечір’я», який відбудеться 16 липня 2017 року о 14 год. в приміщенні кінотеатру.
Ми запрошуєм, друзі, в надвечірню годину
На великий концерт, що зігріє серця,
Об’єднає, згуртує в єдину родину,
І на многії літа їй не буде кінця.
Організатор та ведуча заходів Лариса Рукінова