(село Дружба Дубенського району)
Жити – означає подорожувати! (О. Грін)
Знайомство з навколишнім світом розпочинається з вивчення рідного краю. Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока пошана до віковічних традицій свого народу. Ви, мабуть, мешкаєте у красивих місцинах, про які багато знаєте і які дуже любите. Але я певна, що ви також любите, як і я, подорожувати: віртуально, по книгах, туристичних маршрутах. І я пропоную вам такий маршрут.
Села, як і люди мають свою біографію. І в кожного вона своя – неповторна. Тільки у селі людина може так тісно спілкуватися з природою, розуміти її душею і серцем, милуватися неповторною красою. У південній частині Радивилівщини розташоване мальовниче село Дружба (до 1960 року воно називалося Дранча) - розміщене за 17 км. від районного центру. На території сільської ради три населених пункти: с. Дружба, с. Новоукраїнське, с. Малі – Гайки. Село нараховує – 437 дворів, 1269 – чоловік населення. В селі є достатня база для розвитку зеленого та зимового туризму це: лісові масиви, луги, горбисті місцевості, яри, пам’ятки людського життя.
Карта маршруту: Дранецька гора, заповідні лісові урочища « Гора Цимбал», « Гора Красна», глибокий яр, гнилий луг, поле Шлячина, пам’ятник стихійному лиху, пам’ятник важким часам.
Туристичний маршрут овіяний легендами і переказами – це дорогоцінні пам'ятки давнини, відбиток якоїсь далекої події, що в народних устах і в людській уяві набули фантастичного, іноді навіть казкового забарвлення, де особливе місце посідають оповіді, пов'язані з навколишнім світом — лісом, полем, озером, горою чи яром і давніми пам'ятками людського життя на ньому (руїнами, хрестами, польовими озерцями). Дранецька гора.
Підніжжя мальовничої гори було вкрите величезними лісами. Та ось у цьому непрохідному лісі одна за одною почали з’являтись вбогі хатинки, у яких панували страшні злидні, голод , хвороби.Вона приваблювала своїм різнобарв’ям. Тут можна було побачити найрізноманітніші квіти: сон - траву, медунки, звіробій, материнку. Від п’янкого запаху, здавалося , людина забуває й про своє горе.Сама гора являла собою не гостру вершину, а плоскогір’я. Воно служило пасовищем. Гора одержала назву від села Дранча - Дранецька. Біля підніжжя гори проходила королівська дорога, тобто шлях вів із князівства Литовського у королівство Польське, про це ми дізналися із краєзнавчого матеріалу В. Ящука «Королівська дорога біля Дранчі». … «В описі 1546 р. шлях з гори Дранчі на Дітківці і Броди названо «Королівською дорогою, яка веде з Лідихова до Олеська». Прикметник «королівська» міг означати, що шлях веде із князівства Литовського у королівство Польське. Але, як вказується у дослідженні, найвірогідніше версія пояснення топоніму Королівська дорога - те, що це справді була частина головної транспортної артерії Європи і сполучала столиці королівств від Парижа до Києва». Гора славиться зимовим туризмом - «Дранчовель».
Заповідне урочище гора «Цимбал»
Гора «Цимбал» знаходиться на території с. Новоукраїнка, на землях запасу поблизу села Дружба. Площа 9,2 га. Гора Цимбал з абсолютною відміткою 348,5 м розташована на межі Рівненської і Львівської областей у межах Гологоро - Кременецького нагір'я Подільської височини. Створене рішенням облвиконкому №98 від 18.06.1991р. задля збереження місця проростання рідкісних степових рослин. На верхів’ї гори наявні угрупування осоки низької, рідкісні для України реліктові степові ценози, які занесені до Зеленої книги України.
Урочище є схилом, складеним вапняковими породами неогенового віку. На схилах гори випасають худобу, тому рослинний покрив дуже трансформований. На самому пагорбі дерев і чагарників немає, зрідка трапляються невеличкі сосни та кущі шипшини. Флора пагорба багата лучно - степовими видами. Тут поширені два види шавлії - лучна та кільчаста, три види звіробою - плямистий, звичайний та стрункий, жовтозілля еруколисте, миколайчики плоскі, смілка звичайна, декілька видів конюшини - гірська, біла, лучна, польова, дзвоники сибірські, тимофіївка степова, перстач пісковий, жовтець Стевена, оман мечолистий. Тут ростуть багато лікарських рослин: куряча сліпота звичайна, льон проносний, очанка гребінчаста, чебрець блошиний, подорожники - середній та ланцетний та інші види.
На верхів’ї гори наявні угруповання осоки низької - рідкісні для України реліктові степові ценози, тут виявлено язичник карпатський (язичник сивий). На горі зростають також китятки сибірські, відкасник звичайний, горицвіт весняний, астрагал нутовий - рідкісні види флори Рівненщини. Ростуть тут і типові для вапнякових місцезнаходжень види - самосил гайовий, лещиця пучкувата, ласкавець серповидний,
...
Читати далі »
