Не кожному українцю нині щастить дожити до пенсійного віку, не кажучи вже про довгожительство. Але час від часу життєві дороги приводять нас до людей, яким доля подарувала ключ від довгого життя.
, 7 серпня, у день успіння Святої Праведної Анни, матері Богородиці, мешканка нашого міста Лисак Ганна Мартинівна відзначила своє 90-річчя.
За плечима - непрості роки важкої праці у колгоспі «Побєда» с. Ситне, лихоліття жорстокої війни. За сумлінну працю першою в районі була нагороджена поїздкою в Москву на ВДНХ.
Незважаючи на пережите, Ганна Мартинівна має добру пам’ять, міцний дух та постійно веселить своїми жартами близьких, бо з роками вона не розгубила життєвого оптимізму, блиску очей і посмішки на обличчі.
Працьовита, добра та щира жінка Ганна Мартинівна разом з чоловіком, нині вже покійним, виростила і виховала 3 дітей, випестувала 7 онуків, тепер тішиться 14 правнуками і 1 праправнучкою.
У розмові з рідними та гостями жінка згадала свої молоді роки, війну, тяжкі післявоєнні роки, трудові будні та багато інших подій .
З ювілейною датою пані Ганну прийшли привітати члени клубу «Надвечір’я», солістом якого є її найстарший син Петро Васильович. Гостей радо зустрічала сама іменинниця.
Надвечірянці адресували іменинниці щирі побажання, щоб і надалі нестаріючою залишалася її душа наповнена добром, а ще - здоров’я, сили та наснаги на довгі роки та подарували в’язанку пісень. Петро Васильович щиро дякував мамі за все, що вона зробила і робить для родини та виконав для неї улюблену її пісню «Очі волошкові».
Многая і благая Вам літа, Ганно Мартинівно!