Не кожному українцю нині щастить дожити до пенсійного віку, не кажучи вже про довгожительство. Але час від часу життєві дороги  приводять нас до людей, яким доля подарувала ключ від довгого життя.

  , 7 серпня, у день успіння Святої Праведної Анни, матері Богородиці, мешканка нашого міста Лисак Ганна Мартинівна відзначила своє 90-річчя.

        За плечима - непрості роки важкої праці у колгоспі «Побєда» с. Ситне, лихоліття жорстокої війни. За сумлінну працю першою в районі була нагороджена поїздкою в Москву на ВДНХ.

         Незважаючи на пережите, Ганна Мартинівна має добру пам’ять, міцний дух та постійно веселить своїми жартами близьких, бо з роками вона не розгубила життєвого оптимізму, блиску очей і посмішки на обличчі.

         Працьовита, добра та щира жінка Ганна Мартинівна разом з чоловіком, нині вже покійним, виростила і виховала 3 дітей, випестувала 7 онуків, тепер тішиться 14 правнуками і 1 праправнучкою.

          У розмові з рідними та гостями жінка  згадала свої молоді роки, війну, тяжкі післявоєнні роки, трудові будні та багато інших  подій .

          З ювілейною датою пані Ганну прийшли привітати члени клубу «Надвечір’я», солістом якого є її найстарший син Петро Васильович. Гостей радо зустрічала сама іменинниця.

          Надвечірянці адресували іменинниці  щирі побажання, щоб і   надалі нестаріючою залишалася  її душа  наповнена добром, а ще - здоров’я, сили та наснаги  на довгі роки та подарували в’язанку пісень. Петро Васильович щиро дякував мамі за все, що вона зробила і робить для родини та виконав для неї улюблену її пісню «Очі волошкові».

 Многая і благая Вам літа, Ганно Мартинівно!