Клуб "Надвечір'я" [11] |
Новини бібліотеки
[430]
Новини бібліотеки
|
Дитяча бібліотека [31] |
Оголошення [3] |
Шкільні бібліотеки [51] |
23:24 Піснею до серця, серцем до народу | |
Який потрібно мати В душі безсмертний цвіт, Щоб хвилювати людство І через сотні літ. Яким зарядом треба Наснажити слова, Щоб пісня і сьогодні Звучала, як нова … О. Підсуха Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Минають роки, десятиліття... Але ніколи не минеться в народі його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не погасне в серцях глибока шана до яскравого сузір'я полум'яних борців за народне щастя, до геніїв, що віддали свій талант рідній Батьківщині. Серед них Тарас Григорович Шевченко. Шевченко — явище унікальне. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Уявити себе без Шевченка — все одно, що без неба над головою. Він - вершинна парость родового дерева нашої нації, виразник і хранитель народного духу. 11 березня клуб «Надвечір’я» запросив жителів міста на літературно – музичний вечір «Піснею до серця, серцем до народу», щоб поринути у світ народної музичної шевченкіани. В ході заходу прозвучали відомі пісні на слова Тараса Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля», «По діброві вітер виє», «Плавай, плавай, лебедонько», «Думи мої», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», «Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле?», «За байраком байрак», «Заповіт», а ще низка маловідомих пісень: «Стоїть тополя», «Вітре буйний», «Тече вода з-під явора», «Ой, крикнули сірі гуси», «Ой, маю, маю я оченята», «Туман долиною» та інші. В ході заходу звучали уривки численних поезій Тараса Шевченка. По закінченню вечора, заступник міського голови Віктор Ісюк подякував аматорам сцени за змістовний концерт і подарував квіти. Наче нічого не змінилось з тих часів, які оспівував в своїх поезіях Великий Пророк. Здається, кожен написаний ним рядок пройшов крізь століття й ожив в нашому сьогоденні. Його слова безсмертні. Вони були своєчасними і злободенними для кожного українця тоді, і є такими зараз. Славетний Кобзар хотів бачити Україну вільною і незалежною, хотів справедливості, добробуту для нащадків, прагнув, щоб Україна була рівною серед інших держав світу в сім’ї світовій. Отож, давайте частіше звертатися до «Кобзаря», шукаючи в ньому відповіді на болючі питання сучасності. Встань, Тарасе, і вдар словом врага – супостата, Що прийшов з землі чужої воювати з братом!!! Помолімось щиро Богу в єдиній родині!!! З нами Бог, за нами правда, слава Україні!!!
| |
|
Всього коментарів: 0 | |