Щороку з квітом весни оживає з новою силою поетичне слово нашого пророка – Тараса Шевченка. Піднесена поезія Кобзаря, сповнена вірою, синівською любов’ю до своєї Батьківщини. Уся його творчість присвячена свободі й розвитку українського народу, які можливі лише у „своїй хаті” – власній національній державі, де – „своя правда, і сила, і воля”.

    З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне . До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

    Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання.

    Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка - від його юності й до останнього подиху,- ввібрав у себе цей класичних розмірів томик збірник поезій, що його в хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем». «Кобзар» перевидавався безліч разів; загальний наклад книги обраховується мільйонами примірників. Низка творів Шевченка перекладена сотнею іноземних мов. А зі списку людей, котрих так чи інакше зачепила доля у зв’язку із «Кобзарем», певно, можна було б укласти окремий чималенький томик.

     У 1840 р. вийшов дозвіл друкувати “Кобзар” - першу віршовану збірку 26-річного Шевченка. в Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки.

     Це була подія величезного значення в історії самосвідомості українського народу. До збірки увійшло вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» і «Думи мої, думи мої, горе мені з вами », написаний спеціально для цього збірника, і є як би епіграфом не тільки до цього видання, але й до всієї творчості Тараса Шевченка.

“Кобзар” – невичерпна книга на віки... (читати далі)