Є  на  світі  одне  слово, перед  яким  усі  народи  низько  схиляють  голови. Це  слово – Мати.  Мати – найрідніша  і  найближча  кожному  з  нас  людина. Вона  вчить  нас  людських  правил, оживляє  наш  розум, вкладає  в  наші  вуста  добрі  слова. 
    По – літньому  теплими,  ласкавими  днями  прийшов  до  нас  травень.  Завітав  до  кожної  оселі,  зігрів  усе  своєю  лагідністю, і  приніс  нам  чарівне  свято  - Свято  Матері. 
    У нього  є  своя  давня  і  цікава  історія. А  пов’язана  вона  з  долею  американки  Анни  Джервіс.  У  кривдних  буднях  вимріяла  Анна  думку: « Люди  повинні  мати  єдиний  день  на  рік, коли  всі  разом  вшановують  і  матір-неньку, і  матір-землю, і  Матір-Божу»- саме  такими  словами   і  розпочався  урок-сповідь  в  Немирівській  публічно-шкільній  бібліотеці.
    Народ  склав  багато   прислів’їв  і  приказок  про  матусю. Деякі  з  них  учні  пригадували  під  час  уроку-сповіді : « Мати  однією  рукою  бє, а  другою  голубить», «Нема  того  краму, щоб  купити  маму», «Материн  гнів, як  весняний  сніг: рясно  впаде, та  скоро  розтане» та інші.
    Учасники  заходу  зачитували  про  найріднішу  людину  освідчення  в коханні  на  все  життя. Звучали  рядки  поезій  В.Симоненка «Лебеді  Материнства» , Б.Олійника «Сива  ластівка», Д. Павличка «Два  кольори», які  продекламували  Мельник  В., Поліщук  В., Вичаковський  Р.
    Діяла  книжково-ілюстративна  виставка  під  назвою «Мама – берегиня  життя  на  землі».